Головне меню
I z tamtego czasu zachowałem taką kliszę: ojca purpurowego na twarzy i krzyczącego choć nie wolno mu się było denerwować bo miał ciężką chorobę serca ale wtedy to właśnie krzyczał na rząd na Sławoja i na Mościckiego i nawet na Rydza chociaż mnie uczono w szkole że oni są mądrzy i dobrzy więc przerażony słuchałem, jak przepowiada, że nas tu Rusini wyrżną bez cienia litości wyrżną, że nam tego nigdy nie zapomną.
Prof. Tadeusz Chrzanowski
Źródło: Tadeusz Chrzanowski, Poblask łun, "Tygodnik Powszechny", 1981, nr 38, s. 5.
.......................................................................................................................................................................
І з того часу зберігся в мене такий відбиток: батько з пурпуровим обличчям кричить, хоч йому не можна було нервувати, бо мав тяжку хворобу серця, але тоді саме кричав на уряд, на Славоя і на Мосціцького, і навіть на Ридза, хоч мене вчили в школі, що вони мудрі й добрі, тож я переляканий слухав, як він пророкує, що нас тут русини виріжуть, без тіні милосердя виріжуть, що нам цього ніколи не забудуть.
Проф. Тадеуш Хшановський
Джерело: Tadeusz Chrzanowski, Poblask łun, «Tygodnik Powszechny», 1981, № 38, с. 5.
Переклав: Андрій Савенець