Головне меню
"Eкстермінація православ'я католицизмом, інтегрально пов'язаним із польською національністю, була б надзвичайно бажаною з точки зору польського державного інтересу".
Закінчення в середині липня 1938 р. акції руйнування церков не принесло заспокоєння ситуації на Холмщині та Південному Підляшші. У наступних місяцях державна адміністрація і військо продовжували реалізацію дій, пов'язаних із полонізаційно-
Ще у липні 1938 р. державна адміністрація пожвавила заходи щодо впровадження до церков польської мови. Старости проводили конференції з православними священиками, "пояснюючи їм необхідність послуговування в церкві також польською мовою як державною". Проте люблинський воєвода стверджував із розчаруванням, що "Введення польської мови до проповідей і навчання Закону Божого в школах натрапляє на великі труднощі".
Старости були зобов'язані складати щотижневі звіти про перебіг запровадження польської мови. Наприклад, 31 липня проповіді польською мовою виголосили 22 священики, українською -
Послідовно з Холмщини та Південного Підляшшя усувалися позаштатні священики. Більшість із них відмовлялися залишати свої місця служіння, куди їх направив митрополит Діонисій. У зв'язку з цим у серпні 1938 р. відбулися процеси згаданих священиків, на котрих їх було засуджено на два або три тижні арешту і штрафи у розмірі 150-
Водночас тривала акція примушування православного населення до переходу на католицизм. У діяльність, спрямовану на здобуття вірних Римо-
У грудні 1938 р. в рамках полонізаційно-
Полонізаційно-
Ще під час перебігу полонізаційно-
Декількома днями пізніше, 23 лютого 1939 р., Люблинський воєвідський уряд зорганізував чергову так звану національну конференцію, учасники якої підвели підсумки дотеперішніх результатів національної і релігійної політики на Холмщині й Підляшші та зайнялися визначенням нових її напрямків. Створено тоді останню в міжвоєнному двадцятилітті програму національно-
Учасники конференції визнали: "Цю акцію повинна супроводжувати широка ревіндикаційна акція на католицизм шляхом спеціального дослідження актів громадського стану з метою встановлення католицького віросповідання предків у процесі творення дрібнопомісної шляхти, спираючись на принцип нагадування про польських предків. Надзвичайно важливу роль у цій сфері могли б виконати Римо-
Подаю подальші директиви щодо ревіндикаційно-
I.
Засадою полонізаційно-
II.
a) Якнайбільшу увагу слід звернути на місцевих і приїжджих руських діячів. […]
c/ Прагнути спричиняти звільнення русинів із державних посад, оскільки на цій території всі державні посади повинні бути зайняті лише поляками. […]
III.
a) Звертати увагу на діяльність руських громадських, господарчих організацій […].
IV.
a) На православне духовенство і його діяльність слід і далі звертати пильну увагу. Попи мусять бути абсолютно лояльними до держави. […]
c) Виходячи з тези про пов'язаність понять польськості і католицизму, слід ініціювати і активно підтримувати будь-
V.
a) Твердо стояти на позиції, що у Польщі лише поляки є господарями, повноправними громадянами, і тільки їм є що сказати у Польщі. Усі інші є лише толерованими. Витворити серед польських мас комплекс вищості щодо непольського населення. […]
b) Організувати освітньо-
Керівник координаційної акції
на колишню Холмщину
полк. Мар'ян Турковський
24 січня 1939 р.
Принципом прийнятої програми, котра мала остаточно вирішити про долю православ'я на Холмщині та Південному Підляшші, було ствердження, що "Eкстермінація православ'я католицизмом, інтегрально пов'язаним із польською національністю, була б надзвичайно бажаною з точки зору польського державного інтересу".
Передбачалося, що у 1939 р. заплановані дії мали поширитися на "українців, котрі вже проявили свої ірредентистські прагнення", а в 1940 р. планувалося довести до кінця чистку на національно мішаних територіях. Остаточна реалізація плану в масштабі всього воєвідства передбачалася на 1941 р.
Цю програму вже не було втілено у життя у зв'язку з початком Другої Світової війни.
Григорій Купріянович