Подальший хід акції та проекти політики держави на наступні роки - АКЦІЯ РУЙНУВАННЯ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ НА ХОЛМЩИНІ І ПІВДЕННОМУ ПІДЛЯШШІ

Перейти до змісту

Головне меню

Подальший хід акції та проекти політики держави на наступні роки

Історичні факти

"Eкстермінація православ'я католицизмом, інтегрально пов'язаним із польською національністю, була б надзвичайно бажаною з точки зору польського державного інтересу".

Закінчення в середині липня 1938 р. акції руйнування церков не принесло заспокоєння ситуації на Холмщині та Південному Підляшші. У наступних місяцях державна адміністрація і військо продовжували реалізацію дій, пов'язаних із полонізаційно-ревіндикаційною акцією, елементом якої було руйнування церков. Власті використовували факт, що внаслідок подій минулих місяців православне населення було заляканим.

Ще у липні 1938 р. державна адміністрація пожвавила заходи щодо впровадження до церков польської мови. Старости проводили конференції з православними священиками, "пояснюючи їм необхідність послуговування в церкві також польською мовою як державною". Проте люблинський воєвода стверджував із розчаруванням, що "Введення польської мови до проповідей і навчання Закону Божого в школах натрапляє на великі труднощі".

Старости були зобов'язані складати щотижневі звіти про перебіг запровадження польської мови. Наприклад, 31 липня проповіді польською мовою виголосили 22 священики, українською - 20, а 10 взагалі не проповідувало. Виконання цього розпорядження властей контролювали поліціянти. Стосовно священиків, котрі не підпорядковувались вимозі введення польської мови до проповідей, були використані різні форми тиску. Інспірувалося прийняття на парафіяльних зборах постанов із домаганням богослужінь польською мовою, проте вдалося це лише в одному випадку. Невдачею закінчились також спроби створити на Холмщині організацію православних поляків.

Послідовно з Холмщини та Південного Підляшшя усувалися позаштатні священики. Більшість із них відмовлялися залишати свої місця служіння, куди їх направив митрополит Діонисій. У зв'язку з цим у серпні 1938 р. відбулися процеси згаданих священиків, на котрих їх було засуджено на два або три тижні арешту і штрафи у розмірі 150-200 зл.

Водночас тривала акція примушування православного населення до переходу на католицизм. У діяльність, спрямовану на здобуття вірних Римо-католицькою Церквою, активно включалася державна адміністрація. Стосувалися різноманітні форми дискримінації православного населення: звільнення з роботи, відбирання концесії, виключення з парцеляції землі. Свою чергою, полегшення передбачалося для тих, хто переходив на католицизм. Ця акція з різною інтенсивністю проводилася в окремих повітах, а її апогей припав на перше півріччя 1939 р. За офіційними даними, у результаті цих дій на католицизм перейшло тоді близько 10% православного населення Холмщини, в основному в Томашівському, Грубешівському та Білгорайському повітах.

У грудні 1938 р. в рамках полонізаційно-ревіндикаційної акції зроблено чергові кроки - реєстрацію й організування так званої дрібнопомісної шляхти. Своєю чергою, 24 січня 1939 р. керівник координаційної акції на колишню Холмщину, а водночас командир 3-ої дивізії піхоти Леґіонів полк. Мар'ян Турковський подав подальші директиви щодо полонізаційно-ревіндикаційної акції. Згідно з його вказівками, слід було "Твердо стояти на позиції, що у Польщі лише поляки є господарями, повноправними громадянами, і тільки їм є що сказати у Польщі. Усі інші є лише толерованими".

Полонізаційно-ревіндикаційна акція тривала до літа 1939 р. У літні місяці 1939 р. заарештовано і ув'язнено в таборі в Березі Картузькій визначних українських національних діячів із Холмщини. Серед заарештованих були члени делегації, вибраної для передання меморіалу в справі руйнування церков найвищим державним властям у липні 1938 р.: понад сімдесятирічний Олександер Рочняк та колишній посол до Сойму Семен Любарський.

Ще під час перебігу полонізаційно-ревіндикаційної акції державна адміністрація почала готувати програму дальших дій, скерованих проти Православної Церкви та українського населення на Холмщині та Південному Підляшші. Її напрямки підтверджено на нараді воєвод 14 лютого 1939 р. Саме тоді директор Відділу віросповідань Міністерства віросповідань і громадської освіти Генрик Дунін-Борковський однозначно стверджував, що "політика держави щодо православ'я прямує [...] до збільшення всюди, де це тільки можливо, експансії польської культури. Можемо собі, однак, сказати, що коли йдеться про [...] воєвідство [...] Люблинське [...], за мету собі ставимо полонізацію".

Декількома днями пізніше, 23 лютого 1939 р., Люблинський воєвідський уряд зорганізував чергову так звану національну конференцію, учасники якої підвели підсумки дотеперішніх результатів національної і релігійної політики на Холмщині й Підляшші та зайнялися визначенням нових її напрямків. Створено тоді останню в міжвоєнному двадцятилітті програму національно-релігійної політики держави на Холмщині та Підляшші. Обговорюючи її принципи, люблинський воєвода майор Єжи Альбін де Трамекурт стверджував, що існує "необхідність максимального збільшення, зокрема в надбужанських повітах, польських майнових активів і визначення обличчя місцевого населення".

Учасники конференції визнали: "Цю акцію повинна супроводжувати широка ревіндикаційна акція на католицизм шляхом спеціального дослідження актів громадського стану з метою встановлення католицького віросповідання предків у процесі творення дрібнопомісної шляхти, спираючись на принцип нагадування про польських предків. Надзвичайно важливу роль у цій сфері могли б виконати Римо-католицька Церква та школа". Прийняті вказівки планувалося реалізувати, зокрема, шляхом програми колонізації, яка передбачала, що "переселенська акція на території цього воєвідства матиме на меті творення скупчення польської стихії на територіях, заселених зактивізованими національно і політично українцями, та […] розпорошення конвертитів далеко серед польського населення".

Подаю подальші директиви щодо ревіндикаційно-полонізаційної акціїю

I.
Засадою полонізаційно-ревіндикаційної акції повинно бути передовсім докладне пізнання ворога, його методів, засобів і проводирів. […]
II.
a) Якнайбільшу увагу слід звернути на місцевих і приїжджих руських діячів. […]
c/ Прагнути спричиняти звільнення русинів із державних посад, оскільки на цій території всі державні посади повинні бути зайняті лише поляками. […]
III.
a) Звертати увагу на діяльність руських громадських, господарчих організацій […].
IV.
a) На православне духовенство і його діяльність слід і далі звертати пильну увагу. Попи мусять бути абсолютно лояльними до держави. […]
c) Виходячи з тези про пов'язаність понять польськості і католицизму, слід ініціювати і активно підтримувати будь-які починання суспільства і духовенства у напрямку розширювання організаційного стану рим.-кат. осередків, як то: будівництва костелів, каплиць, придорожних хрестів і т.п. […]
V.
a) Твердо стояти на позиції, що у Польщі лише поляки є господарями, повноправними громадянами, і тільки їм є що сказати у Польщі. Усі інші є лише толерованими. Витворити серед польських мас комплекс вищості щодо непольського населення. […]
b) Організувати освітньо-пропагандистську акцію про велич і могутність Польщі і довести до того, щоб у непольського населення викликати бажання стати поляком і католиком. […]

Керівник координаційної акції
на колишню Холмщину

полк. Мар'ян Турковський

24 січня 1939 р.

Принципом прийнятої програми, котра мала остаточно вирішити про долю православ'я на Холмщині та Південному Підляшші, було ствердження, що "Eкстермінація православ'я католицизмом, інтегрально пов'язаним із польською національністю, була б надзвичайно бажаною з точки зору польського державного інтересу".

Передбачалося, що у 1939 р. заплановані дії мали поширитися на "українців, котрі вже проявили свої ірредентистські прагнення", а в 1940 р. планувалося довести до кінця чистку на національно мішаних територіях. Остаточна реалізація плану в масштабі всього воєвідства передбачалася на 1941 р.

Цю програму вже не було втілено у життя у зв'язку з початком Другої Світової війни.

Григорій Купріянович

 
 
 
 
Назад до змісту | Назад до головного меню