Меморандум з Томашівського і Замойського пов. - АКЦІЯ РУЙНУВАННЯ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ НА ХОЛМЩИНІ І ПІВДЕННОМУ ПІДЛЯШШІ

Перейти до змісту

Головне меню

Меморандум з Томашівського і Замойського пов.

Свідоцтва епохи > Документи > Реакція вірних

My, obywatele wyznania prawosławnego, zamieszkali na terenie powiatów tomaszowskiego i zamojskiego w woj. lubelskim składamy na ręce Wysokiego Rządu i Izb Ustawodawczych Sejmu i Senatu Najjaśniejszej Rzeczypospolitej Polskiej następujący memoriał.

Starosta powiatu tomaszowskiego p. Kazimierz Wielanowski zorganizował oddział niszczycieli i burzycieli świątyń prawosławnych i domów parafialnych, jako też zainspirował napady na duchowieństwo i ludność wyznania prawosławnego. Do akcji burzenia świątyń prawosławnych oraz dokonywania napadów na duchowieństwo i ludność prawosławną użył starosta Wielanowski podwładnej mu policji państwowej.

Niektórzy z komendantów PP, a zarówno i posterunkowi zbyt srogo i brutalnie wykonują zlecenia (zarządzenia) starosty Wielanowskiego przy burzeniu świątyń, biją i katują modlącą się ludność prawosławną, znęcają się i pastwią nad duchowieństwem, dowodem czego może posłużyć fakt aresztowania przez komendanta PP w Tyszowcach w dniu 24 czerwca 1938 r. księdza Romana Chomienki i Grzegorza Rogalskiego, zam. we wsi Żerniki. […]

O brutalności komendanta PP i wójta gminy w Tyszowcach przytaczamy jeszcze fakt zdemolowania przydrożnego krzyża kamiennego i wrzucenia części pod szluzę. Sztachety zaś od ogrodzenia krzyża znalezione zostały na podwórku gminy. […]

Należy zaznaczyć, że sam ten p. Wielanowski za dwuletni okres urzędowania w pow. tomaszowskim nie tylko nie zdołał złagodzić antagonizmu ludności katolickiej do prawosławnej, lecz rzucił kość nienawiści między ludność obydwu wyznań i swym niepohamowanym pędem do zamykania i bezmyślnego burzenia świątyń wywołał zamęt i chaos w pow. tomaszowskim […]. O rozmiarach burzenia świątyń prawosławnych pod kierownictwem Starosty Wielanowskiego w powiecie tomaszowskim świadczy ilość zrujnowanych cerkwi i domów modlitwy, a mianowicie:
1. We wsi Tarnowatce opieczętowano dom modlitwy 2 V 1938 r. Ks. Demczukowi wybito okna i na polecenie starosty Wielanowskiego wydalono z Tarnowatki, ksiądz ukarany dwumiesięcznym więzieniem.
2. We wsi Pańkowie rozebrano cerkiew z polecenia starosty Wielanowskiego, którą to rozbiórką kierował wójt gminy i komendant PP w Tarnowatce. Rozbiórki dokonano 22 VI 1938 r.
3. We wsi Korhynie opieczętowano cerkiew 24 IV 1938 r.; z polecenia starosty ma być rozebrana.
4. We wsi Nieledów rozebrano cerkiew 27 VI 1938 r.
5. We wsi Hopki 27 VI 1938 r.
6. We wsi Moratyn 27 VI 1938, aresztowano 20 kobiet i 4 mężczyzn, pobito ich dotkliwie i poraniono, wobec czego zaszła potrzeba umieszczenia ich w szpitalu.
7. We wsi Zimno rozebrano cerkiew 27 VI 1938 r.
8. We wsi Steniatyn opieczętowano cerkiew 20 IV 1938 r.
9. We wsi Jurów kaplicę spalono 25 IV 1938 r., a cerkiew tejże wsi rozebrano 23 VI 1938 r.
10. We wsi Chodywańce opieczętowano kaplicę 20 IV 1938 r.- ks. Hieromnich Mirosław Szeliński skazany na 3 miesiące aresztu i wydalony ze wsi.
11. We wsi Nedeżów rozebrano cerkiew       27 VI 1938 r.
12. We wsi Podlodów 27 VI 1938 r.
13. We wsi Pieniany 27 VI 1938 r.
14. We wsi Ratyczów 27 VI 1938 r.
15. We wsi Żarniki spalono cerkiew 30 IV 1938 r., ks. Romana Chomenko aresztowano i oddano pod sąd za odprawianie nabożeństwa.
16. We wsi Posadów rozebrano cerkiew w 1937 r., a z materiału pobudowano szkołę. W tejże wsi 28 VI 1938 r. starosta Wielanowski zarządził rozbiórkę kaplicy-trupiarni na miejscowym cmentarzu.
17. We wsi Lachowce rozebrano cerkiew 28 VI 1938 r.
18. We wsi Ratków 28 VI 1938 r.
19. We wsi Dutrów 25 VI 1938 r.
20. We wsi Kmiczyn 25 VI 1938 r.
21. We wsi Łykoszyn 25 VI 1938 r.
22. We wsi Stara Wieś 25 VI 1938 r.
23. We wsi Nowosiółki opieczętowano cerkiew 20 IV 1938 r. Zarządzeniem starosty podlega ona rozebraniu. Dom parafialny spalono 18 VI 38 r. Do proboszcza tej wsi ks. Kresowicza oddano 4 strzały podczas ratowania się ucieczką z płonącego domu. Nakazem starosty wydalono go z Nowosiółek i ukarano miesięcznym aresztem.
24. We wsi Witków opieczętowano cerkiew 20 IV 1938 r. Ks. Konstantego Jakimczuka skazano na 4 miesiące aresztu z zastosowaniem aresztu domowego. Cerkiew również ma być rozebrana.
25. We wsi Żabcze opieczętowano cerkiew 20 IV 1938 r., zaś 29 kwietnia podpalono po oblaniu benzyną, jednak została ona uratowana przez parafian. Zarządzeniem starosty ma być rozebrana.
26. We wsi Radostów cerkiew rozebrano 25 VI 1938 r.
27. W os. Tyszowce na przedmieściu Dubiny rozebrano cerkiew 17 VI 1938 r. i znieważono obrazy.
28. W os. Tyszowce na przedmieściu Zamłynie rozebrano cerkiew 17 VI 1938 r. Obrazy święte w haniebny sposób sprofanowano.
29. We wsi Mikulin rozebrano cerkiew 23 VI 1938 r.
30. We wsi Klątwy 24 VI 1938 r.
31. We wsi Wakijów starosta Wielanowski w dn. 27 VI1938 r. zarządził rozebranie cerkwi. Ks. Ignacego Kosmija ukarano dwumiesięcznym aresztem i nakazano natychmiast opuścić Wakijów.
32. We wsi Perespa ks. Bober ukarany grzywną 100 zł. 2 V 38 r. zabroniono mu odprawiać nabożeństwa.
33. We wsi Komarów starosta zabronił ks. Denisiukowi odprawiać nabożeństwa w domu modlitwy, który został zbudowany na skutek zezwolenia tegoż starosty, przy czym zezwolenie na budowę znajduje się w posiadaniu miejscowej ludności prawosławnej. Ks. Denisiukowi starosta polecił natychmiast opuścić Komarów.
34. We wsi Szewnia dom modlitwy opieczętowano, ks. Jakuba Łysiuka ukarano grzywną w wysokości 1200 zł przez starostę zamojskiego, p. Sochańskiego.
35. W m. Zamościu zabroniono odprawiać nabożeństwa w kaplicy cmentarnej.
36. We wsi Rzeplin ks. Jan Źukowski za pełnienie obowiązków duszpasterskich został ukarany dwumiesięcznym aresztem.
37. We wsi Szarowola w dn. 2 VII 1938 r. zjawiła się policja i 100 robotników wyznania katolickiego i rozebrali cerkiew prawosławną, która przed wojną i po wojnie była otwarta i nabożeństwa były odprawiane. Św. Sakramenty i utensylia cerkiewne znajdują się pod gruzami rozebranej cerkwi.

Wobec podanych wyżej faktów prześladowania i gnębienia cerkwi i ludności prawosławnej prosimy o wysłanie komisji śledczej i sejmowej na miejsce zajść i wypadków w pow. tomaszowskim oraz o pociągnięcie starosty Wielanowskiego do odpowiedzialności sądowo-karnej za rujnowanie i niszczenie świątyń prawosławnych, za wywołanie swym postępowaniem urzędowym zamętu i chaosu na szkodę Państwa i społeczeństwa, za profanowanie uczuć religijnych ludności prawosławnej […].


Źródło: Archiwum Warszawskiej Metropolii Prawosławnej, R VI - 2D/1962 (za: M. Siwicki, Dzieje konfliktów polsko-ukraińskich, t. I, Warszawa 1992, s. 124-127).

 

Ми, громадяни православного віросповідання, що мешкаємо на території Томашівського і Замойського повітів у Люблинському воєвідстві, передаємо Високому Уряду і Законодавчим Палатам Сейму і Сенату Найяснішої Речі Посполитої Польщі наступний меморіал.

Староста Томашівського повіту п. Казімєж Вєляновський зорганізував відділ нищівників і руйнівників православних храмів і парафіяльних домів, а також заініціював напади на духовенство і православне населення. До акції руйнування православних храмів і здійснення нападів на духовенство і православне населення староста Вєляновський використав підпорядковану йому державну поліцію.

Деякі коменданти, а також постові ДП занадто суворо і брутально виконують доручення (розпорядження) старости Вєляновського при руйнуванні храмів, б'ють і катують православних богомільців, знущаються і глумляться над духовенством , доказом чого може послужити факт арешту комендантом ДП у Тишовцях 24 червня 1938 р. священика Романа Хоменка і Григорія Рогальського, мешканця села Жерники. […].
Про брутальність коменданта ДП і війта ґміни в Тишовцях наведемо ще факт розбиття кам'яного придорожного хреста і вкинення його частин під шлюз. Штахети ж від огорожі хреста було знайдено на подвір'ї ґміни […].
Слід зауважити, що сам той п. Вєляновський за дворічний період врядування у Томашівському пов. не тільки не зумів пом'якшити антагонізму католицького населення до православного, але й кинув кістку розбрату поміж населення обох віросповідань і своїм невгамовним стремлінням закривати і бездумно руйнувати храми викликав смуту і хаос у Томашівському пов. […]. Про масштаб руйнування храмів під керівництвом Старости Вєляновського у Томашівському повіті свідчить кількість зруйнованих церков і молитовних домів, а саме:
1. У селі Тарноватці опечатано молитовний дім 2 V 1938 р. О. Демчукові вибито вікна і за наказом старости Вєляновського його видалено з Тарноватки, священика покарано двомісячним ув'язненням.
2. У селі Панькові розібрано церкву за наказом старости Вєляновського, розбиранням керував війт ґміни і комендант ДП у Тарноватці. Розібрано церкву 22 VI 1938 р.
3. У селі Коргині опечатано церкву 24 IV 1938 р.; за наказом старости вона має бути розібрана.
4. У селі Неледів розібрано церкву 27 VI 1938 р.
5. У селі Гопки 27 VI 1938 р.
6. У селі Моратин 27 VI 1938 р., заарештовано 20 жінок і 4 чоловіків, дошкульно побито їх і поранено, внаслідок чого необхідно було помістити їх до лікарні.
7. У селі Зимно розібрано церкву 27 VI 1938 р.
8. У селі Стенятин опечатано церкву 20 IV 1938 р.
9. У селі Юрів каплицю каплицю спалено 25 IV 1938 р., а церкву цього ж села розібрано 23 VI 1938 р. […]
10. У селі Ходиванці опечатано каплицю 20 IV 1938 р. -  о. ієромонаха Мирослава Шелінського покарано 3 місяцями арешту і видалено з села.
11. У селі Недежів розібрано церкву 27 VI 1938 р.
12. У селі Поледів 27 VI 1938 р.
13. У селі Пеняни 27 VI 1938 р.
14. У селі Ратичів 27 VI 1938 р.
15. У селі Жерники спалено церкву 30 IV 1938 р., о. Романа Хоменка заарештовано і віддано під суд за здійснення богослужіння.
16. У селі Посадів розібрано церкву в 1937 р., а з матеріалу збудовано школу. У цьому ж селі 28 VI 1938 р. староста Вєляновський розпорядився розібрати каплицю-трупарню на місцевому цвинтарі.
17. У селі Ляхівці розібрано церкву 28 VI 1938 р.
18. У селі Ратків 28 VI 1938 р.
19. У селі Дутрів 25 VI 1938 р.
20. У селі Кмичин 25 VI 1938 р.
21. У селі Ликошин 25 VI 1938 р.
22. У селі Старе Село 25 VI 1938 р.
23. У селі Новосілки опечатано церкву 20 IV 1938 р. Згідно з розпорядженням старости, вона має бути розібрана. Парафіяльний дім спалено 18 VI 38 р. У пароха цього села о. Кресовича скеровано 4 постріли, коли він рятувався втечею з обійнятого полум'ям будинку. Наказом старости його видалено з Новосілок і покарано місячним арештом.
24. У селі Витків опечатано церкву 20 IV 1938 р. О. Константина Якимчука засуджено до 4 місяців арешту із застосуванням домашнього арешту. Церква також має бути розібрана.
25. У селі Жабче опечатано церкву 20 IV 1938 р., а 29 квітня підпалено, обілляту бензином, однак вона була врятована парафіянами. Згідно з розпорядженням старости, вона має бути розібрана.
26. У селі Радостів церкву розібрано 25 VI 1938 р.
27. У містечку Тишівці на передмісті Дубини розібрано церкву 17 VI 1938 р. i зневажено ікони.
28. У містечку Тишівці на передмісті Замлині розібрано церкву 17 VI 1938 р. Святі образи ганебним чином спрофановано.
29. У селі Микулин розібрано церкву 23 VI 1938 р.
30. У селі Клятви 24 VI 1938 р.
31. У селі Вакіїв староста Вєляновський 27 VI 1938 р. постановив розібрати церкву. О. Ігнатія Космія покарано двомісячним арештом і наказано йому негайно залишити Вакіїв.
32. У селі Переспа о. Бобер покараний штрафом 100 зл. 2 V 38 р. заборонено йому здійснювати богослужіння.
33. У селі Комарів староста заборонив о. Денисюкові відправляти богослужіння у молитовному домі, який збудовано з дозволу цього ж старости, причому дозвіл на будівництво перебуває у розпорядженні місцевого православного населення. О. Денисюкові староста наказав негайно залишити Комарів.
34. У селі Шевня молитовний дім опечатано, о. Яків Лисюк покараний штрафом у розмірі 1200 зл замойським старостою, п. Соханським.
35. У м. Замость заборонено здійснювати богослужіння у цвинтарній каплиці.
36. У селі Ріплин о. Іван Жуковський за виконання душпастирських обов'язків був покараний двомісячним арештом.
37. У селі Староволя 2 VII 1938 р. з'явилася поліція і 100 робітників католицького віросповідання і розібрали православну церкву, яка перед війною і після війни була відкрита і в ній відправлялися богослужіння. Св. Дари і церковна утвар знаходяться під руїнами розібраної церкви.

З огляду на наведені вище факти переслідування і гноблення церкви і православного населення просимо надіслати слідчу комісію і комісію Сейму на місце сутичок i подій у Томашівському пов. і притягнути старосту Вєляновського до судово-кримінальної відповідальності за руйнування і нищення православних храмів, за спричинення своєю службовою поведінкою смути і хаосу на шкоду Держави і суспільства, за образу релігійних почуттів православного населення […].

Джерело: Архів Варшавської Православної Митрополії, R VI - 2D/1962 (за: M. Siwicki, Dzieje konflikt
ow polsko-ukrainskich, t. I, Warszawa 1992, s. 124-127).

Переклав: Андрій Савенець

 
 
 
 
 
Назад до змісту | Назад до головного меню