АКЦІЯ РУЙНУВАННЯ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ НА ХОЛМЩИНІ І ПІВДЕННОМУ ПІДЛЯШШІ

Ми, громадяни православного віросповідання, що мешкаємо на території Томашівського і Замойського повітів у Люблинському воєвідстві, передаємо Високому Уряду і Законодавчим Палатам Сейму і Сенату Найяснішої Речі Посполитої Польщі наступний меморіал.

Староста Томашівського повіту п. Казімєж Вєляновський зорганізував відділ нищівників і руйнівників православних храмів і парафіяльних домів, а також заініціював напади на духовенство і православне населення. До акції руйнування православних храмів і здійснення нападів на духовенство і православне населення староста Вєляновський використав підпорядковану йому державну поліцію.

Деякі коменданти, а також постові ДП занадто суворо і брутально виконують доручення (розпорядження) старости Вєляновського при руйнуванні храмів, б'ють і катують православних богомільців, знущаються і глумляться над духовенством , доказом чого може послужити факт арешту комендантом ДП у Тишовцях 24 червня 1938 р. священика Романа Хоменка і Григорія Рогальського, мешканця села Жерники. […].
Про брутальність коменданта ДП і війта ґміни в Тишовцях наведемо ще факт розбиття кам'яного придорожного хреста і вкинення його частин під шлюз. Штахети ж від огорожі хреста було знайдено на подвір'ї ґміни […].
Слід зауважити, що сам той п. Вєляновський за дворічний період врядування у Томашівському пов. не тільки не зумів пом'якшити антагонізму католицького населення до православного, але й кинув кістку розбрату поміж населення обох віросповідань і своїм невгамовним стремлінням закривати і бездумно руйнувати храми викликав смуту і хаос у Томашівському пов. […]. Про масштаб руйнування храмів під керівництвом Старости Вєляновського у Томашівському повіті свідчить кількість зруйнованих церков і молитовних домів, а саме:
1. У селі Тарноватці опечатано молитовний дім 2 V 1938 р. О. Демчукові вибито вікна і за наказом старости Вєляновського його видалено з Тарноватки, священика покарано двомісячним ув'язненням.
2. У селі Панькові розібрано церкву за наказом старости Вєляновського, розбиранням керував війт ґміни і комендант ДП у Тарноватці. Розібрано церкву 22 VI 1938 р.
3. У селі Коргині опечатано церкву 24 IV 1938 р.; за наказом старости вона має бути розібрана.
4. У селі Неледів розібрано церкву 27 VI 1938 р.
5. У селі Гопки 27 VI 1938 р.
6. У селі Моратин 27 VI 1938 р., заарештовано 20 жінок і 4 чоловіків, дошкульно побито їх і поранено, внаслідок чого необхідно було помістити їх до лікарні.
7. У селі Зимно розібрано церкву 27 VI 1938 р.
8. У селі Стенятин опечатано церкву 20 IV 1938 р.
9. У селі Юрів каплицю каплицю спалено 25 IV 1938 р., а церкву цього ж села розібрано 23 VI 1938 р. […]
10. У селі Ходиванці опечатано каплицю 20 IV 1938 р. - о. ієромонаха Мирослава Шелінського покарано 3 місяцями арешту і видалено з села.
11. У селі Недежів розібрано церкву 27 VI 1938 р.
12. У селі Поледів 27 VI 1938 р.
13. У селі Пеняни 27 VI 1938 р.
14. У селі Ратичів 27 VI 1938 р.
15. У селі Жерники спалено церкву 30 IV 1938 р., о. Романа Хоменка заарештовано і віддано під суд за здійснення богослужіння.
16. У селі Посадів розібрано церкву в 1937 р., а з матеріалу збудовано школу. У цьому ж селі 28 VI 1938 р. староста Вєляновський розпорядився розібрати каплицю-трупарню на місцевому цвинтарі.
17. У селі Ляхівці розібрано церкву 28 VI 1938 р.
18. У селі Ратків 28 VI 1938 р.
19. У селі Дутрів 25 VI 1938 р.
20. У селі Кмичин 25 VI 1938 р.
21. У селі Ликошин 25 VI 1938 р.
22. У селі Старе Село 25 VI 1938 р.
23. У селі Новосілки опечатано церкву 20 IV 1938 р. Згідно з розпорядженням старости, вона має бути розібрана. Парафіяльний дім спалено 18 VI 38 р. У пароха цього села о. Кресовича скеровано 4 постріли, коли він рятувався втечею з обійнятого полум'ям будинку. Наказом старости його видалено з Новосілок і покарано місячним арештом.
24. У селі Витків опечатано церкву 20 IV 1938 р. О. Константина Якимчука засуджено до 4 місяців арешту із застосуванням домашнього арешту. Церква також має бути розібрана.
25. У селі Жабче опечатано церкву 20 IV 1938 р., а 29 квітня підпалено, обілляту бензином, однак вона була врятована парафіянами. Згідно з розпорядженням старости, вона має бути розібрана.
26. У селі Радостів церкву розібрано 25 VI 1938 р.
27. У містечку Тишівці на передмісті Дубини розібрано церкву 17 VI 1938 р. i зневажено ікони.
28. У містечку Тишівці на передмісті Замлині розібрано церкву 17 VI 1938 р. Святі образи ганебним чином спрофановано.
29. У селі Микулин розібрано церкву 23 VI 1938 р.
30. У селі Клятви 24 VI 1938 р.
31. У селі Вакіїв староста Вєляновський 27 VI 1938 р. постановив розібрати церкву. О. Ігнатія Космія покарано двомісячним арештом і наказано йому негайно залишити Вакіїв.
32. У селі Переспа о. Бобер покараний штрафом 100 зл. 2 V 38 р. заборонено йому здійснювати богослужіння.
33. У селі Комарів староста заборонив о. Денисюкові відправляти богослужіння у молитовному домі, який збудовано з дозволу цього ж старости, причому дозвіл на будівництво перебуває у розпорядженні місцевого православного населення. О. Денисюкові староста наказав негайно залишити Комарів.
34. У селі Шевня молитовний дім опечатано, о. Яків Лисюк покараний штрафом у розмірі 1200 зл замойським старостою, п. Соханським.
35. У м. Замость заборонено здійснювати богослужіння у цвинтарній каплиці.
36. У селі Ріплин о. Іван Жуковський за виконання душпастирських обов'язків був покараний двомісячним арештом.
37. У селі Староволя 2 VII 1938 р. з'явилася поліція і 100 робітників католицького віросповідання і розібрали православну церкву, яка перед війною і після війни була відкрита і в ній відправлялися богослужіння. Св. Дари і церковна утвар знаходяться під руїнами розібраної церкви.

З огляду на наведені вище факти переслідування і гноблення церкви і православного населення просимо надіслати слідчу комісію і комісію Сейму на місце сутичок i подій у Томашівському пов. і притягнути старосту Вєляновського до судово-кримінальної відповідальності за руйнування і нищення православних храмів, за спричинення своєю службовою поведінкою смути і хаосу на шкоду Держави і суспільства, за образу релігійних почуттів православного населення […].

Джерело: Архів Варшавської Православної Митрополії, R VI - 2D/1962 (за: M. Siwicki, Dzieje konfliktow polsko-ukrainskich, t. I, Warszawa 1992, s. 124-127).

Переклав: Андрій Савенець