АКЦІЯ РУЙНУВАННЯ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ НА ХОЛМЩИНІ І ПІВДЕННОМУ ПІДЛЯШШІ

Основні директиви щодо полонізації Холмщини

І. Провідна думка

A) Усі православні Холмщини - це зрущені поляки, які через утиски загарбників відійшли від польськості. (...)
[Проводячи] Полонізаційну акцію щодо православних, які говорять по-польськи і подають себе за поляків, належить їх трактувати як поляків і вести роботу під кутом релігійної ревіндикації. Слід проводити її обережно та індивідуально у випадку осіб і родин, щодо яких існує певність, що вони:
1) байдужі до православної церкви,
2) свідомі того, що вони самі або їх предки перейшли на православ'я під примусом царату;
3) піддалися полонізаційним впливам до тієї міри, що зміна віросповідання стала їх внутрішньою потребою;
4) поодиноко мешкають серед більшого зосередження поляків;
5) матеріально залежні від чинників, які створять їм бажання або умову зміни віросповідання.

B) Полонізаційну акцію щодо православних, прив'язаних до православної релігії, а також щодо поляків, які подають себе за русинів, слід проводити не під кутом релігійної ревіндикації, а під кутом полонізації православ'я, адже підхід до православного населення за ознакою віросповідання може відразу відштовхнути людей, які в цьому віросповіданні виросли й до нього прив'язалися.
Підхід за ознакою віросповідання може налаштувати проти полонізації церкви досить численні маси православного духовенства, яке, прагнучи захистити свій матеріальний інтерес, перейде до українського табору, коли виявить будь-яку кампанію, безпосередньо спрямовану на зменшення їхнього майна.

C) При полонізації православної церкви слід досягнути того, щоб проповіді виголошувалися польською мовою, щоб навчання релігії відбувалося по-польськи, щоб священнослужитель звертався у побутовому мовленні до оточення по-польськи. Саме ж здійснення богослужінь має відбуватися староцерковною мовою, так, як у рим.[о]-кат.[олицькому] обряді латиною.
Слід пропагувати гасло, що поляки на території Холмщини мають спеціальну місію полонізації і тому на цій платформі повинні згуртувати всі свої сили, не даючи поглинути себе політичному фанатизму, витрачаючи свою енергію на внутрішні політичні тертя. Перенесення політичної боротьби, а навіть політичної неприязні до сфери полонізаційної акції занапащає саму акцію. Слід наголошувати, що господарем на цій землі є той, хто за цю землю боровся, за цю землю молився і за польськість цієї землі страждав.

D) У стосунку до національно свідомих українців слід стояти на такій позиції: як Річ Посполита, так і величезна кількість її громадян якнайбільш прихильно ставиться до будівництва Української Держави, однак поза теперішніми кордонами Польщі. Впливам цієї групи українців слід усіма можливими способами перешкоджати, висміювати їх і не допустити проникнення відцентрових впливів, що походять зі Східної Малопольщі й Волині.

E) За теперішньої націоналізації торгівлі й ремесла слід визнати за більш рекомендоване, що краще не усувати єврея з даного закладу, якщо цей заклад має перейти не до поляка, а до свідомого руського націоналіста.

ІІ. Вказівки щодо виконання

A) Релігійна акція
1) Загальний принцип, якого не потрібно приховувати, є наступним: на землях колишньої Холмщини були виключно поляки, і то католики. Зараз православ'я не винищується, але православ'я не може бути розсадником руськості ані не може її зміцнювати. Православні священнослужителі мусять беззастережно підкоритися полонізаційній акції. Вони повинні відчувати постійне спостереження і контроль із боку польського суспільства і влади. Із навіть тінню русифікаційної акції з боку православного духовенства, а також шкідливими попами слід боротися всіма способами.
2) У релігійній ревіндикаційній акції повинні взяти участь найкращі кадри з-поміж духовенства усієї люблинської курії.
Роботу слід вести за здобуття окремих душ і родин. У навчання рим.-кат. релігії мають втягуватися православні діти. Підготовка до першої сповіді і першого причастя може вестися католицьким священнослужителем.
Православні, які змінюють обряд, у зв'язку з хрещенням, шлюбом чи похованням мають звільнятися від будь-яких пов'язаних із цим оплат.
У селах, змішаних за національною ознакою, оплати за релігійні послуги повинні бути меншими від тих, які беруться православними священнослужителями.
Давати дозвіл на мішані шлюби можна лише за тієї умови, що дітей буде хрещено у рим.-кат. костелі.
Творити низку нових парафій.
Підсилити кампанію католицької молоді на мішаній території і допустити до неї православну молодь, перейменувавши на цих же територіях католицьку молодь на християнську молодь до часу ліквідації православ'я.
3) a) Адміністративна влада не може допустити збільшення кількості православних парафій.
b) Зліквідувати неофіційних попів.
c) Зліквідувати зачинені церкви.
d) Релігійні послуги і мова спілкування попів повинна бути польською.
e) Скасувати адміністративні оплати при зміні православного обряду на рим.-кат.
f) Відзначити державними нагородами тих, хто постраждав у зв'язку з переслідуванням за часів царату.
4) Суспільна кампанія
a) Організувати суспільну акцію проти правосланих проповідей і навчання релігії, а також проти уживання попами іншої мови, ніж польська. Цей обов'язок виконувати у формі публічних збірних виступів і декларацій.
b) На територіях із байдужим ставленням до релігії підтримувати постанови про ліквідацію нечинних церков.
c) Боротися з мішаними шлюбами, якщо вони не укладаються в рим.-кат. церкві.

B) Школа
a) Виключити національно непевних учителів.
b) Навчання релігії має відбуватися польською мовою, допустити до науки цієї ж релігії учителів-поляків, які перешли на православ'я з родинних міркувань (одруження).
c) У школі весь час перебування усвідомлювати [дітям], що вони є поляками, що їх прадіди завжди були поляками і ця земля завжди належала до Польщі.

C) Адміністративна влада
а) Переорганізувати ґміни так, щоб наскільки можна поляки становили переважну більшість.
b) Землі з парцеляції надавати тільки католикам, і то з західних частин Люблинського воєвідства. (...)
c) Підтримувати сильну руську еміграцію за кордон, стримувати натомість еміграцію поляків.
d) При комасації здійснювати політику змішування людського елементу.
e) Виселити усіх непольських громадян із меншинних повітів до Росії або до суто польських повітів.
f) Не дозволити творення товариств виключно православних.
g) При наборі до війська кваліфікувати православних як поляків.

D) Військо
a) У одному й тому ж підрозділі не можуть біти православні інші, ніж із Люблинського воєвідства, в жодному разі з Волині й Східної Малопольщі.
b) Допустити їх до підофіцерських шкіл.
c) У релігійних послугах трактувати їх нарівні з рим.-кат.
d) Не толерувати руської мови у взаємному спілкуванні.
e) Допустити пропольськи налаштованих православних до організацій P.W.i W.F. [військової підготовки і фізичного виховання - прим. пер.]

Джерело: Centralne Archiwum Wojskowe, 3 Dywizja Piechoty Legionow, I.313.3.2

Переклав: Андрій Савенець