Головне меню:
Свідоцтва епохи > Розповіді й спогади
У 1938 р. на Холмщині розгорілося божевілля нищення церков. Православна спільнота у Колеховичах володіла мурованою церквою, покритою бляхою, з 1882 року. Навколо храму росли показні, красиві липи. Церква стояла з лівого боку шляху на Люблин, майже навпроти школи. На нещастя, хтось десь вирішив, що і її слід зруйнувати. Зібрали бригаду і приступили до дії. На жаль, серед "вандалів", які руйнували церкву, виявилися місцеві католики. Церкву руйнували на очах зібраного натовпу вірних, що поводився спокійно і плакав, були в натовпі також діти. Спершу скинуто хрест, який вінчав вежу, чоловік, який це зробив, послизнувся на бляшаному даху і впав. Він залишився калікою. З розібраного матеріалу "вандали" видобували (крали) цеглу і використовували їх зі своєю метою у власних господарствах. Кажуть, що потім їм не надто велося. Одному з них померло аж двоє синів. Натомість худоба, що розводилася у хлівах, будованих із церковних матеріалів, часто гинула. У сільській свідомості це сприймалося як Божа кара. До сьогодні в пам'яті тодішніх дітей залишилися прізвища тих, хто був найбільш ревним і тих, хто забрав найбільше.
Під час руйнування церкви ніхто з православних не чинив опору, не захищав Храму, сльози і плач виникали з безсилля. Лише час від часу всередину вбігав місцевий псаломщик Данило Дядко, так, начебто хотів перевірити, чи все священне було винесене з церкви. Усі чекали приїзду парафіяльної делегації, яка в справі рятування храму подалася до Варшави. Коли делегація повернулася, церкви вже не було. Ось так 13 липня 1938 р. у країні, яка пишалася багатовіковою толерантністю, було зруйновано ще одну церкву. Трагедією є те, що нібито було привезено наказ затримати розбирання. Від храму залишилася лише площа, утрамбована церковним вимощенням. Спочатку її намагалися використати як спортивне поле для дітей. Не прийнялося. На цьому місці Михайло Банах із друзями поставив православний хрест. Учителям заважали також прекрасні старі липи. Взялися також за них. Але тут наткнулися на протест одного з католицьких мешканців села. Він переконував, просив, нарешті хотів заплатити, аби тільки не чіпали дерев. Не допомогло. Дерева зрізали.
Опрацював Анджей Шутович
Джерело: http://www.choszczno.biz/infusions/articles/readarticle.php?article_id=121
Переклав: Андрій Савенець
Підменю